Президент Чехії Петр Павел заявив, що не має амбіцій стати європейським переговірником щодо України. Таке припущення з'явилося в публікації The Telegraph, яка назвала його серед кількох можливих кандидатів на цю роль. Сам політик назвав це журналістським припущенням і наголосив, що жодних переговорів на цю тему не було.
Павел додав, що за потреби готовий ділитися досвідом НАТО та Європейського Союзу. Він очолював Військовий комітет НАТО у 2015–2018 роках, тож має вагомий досвід у питаннях безпеки й оборони. Водночас він підкреслив, що остаточне рішення щодо кандидатури представника має ухвалити ЄС, а не окрема держава-член.
Питання спільного переговірника з Україною підіймає італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні. Вона закликає визначити єдину особу, яка говоритиме від імені Союзу, і наголошує, що ЄС має говорити «одним голосом». За її словами, без такого представника Європа ризикує бути безсилою в переговорах. Ці питання планували обговорити на неформальному саміті в Дубліні в листопаді.
Окремо йдеться про ініціативу турецького президента Реджепа Ердогана. Він планує провести переговори з Володимиром Путіним після зустрічі з Володимиром Зеленським. Метою, за його словами, є з'ясувати позицію Москви щодо завершення війни. Поки що ці плани не супроводжуються конкретними датами чи форматами, а їхній результат залишається невідомим.
На тлі дискусій про безпекову архітектуру триває і суперечка щодо європейської перспективи України. Угорщина вважає вступ України до ЄС до 2030 року нереалістичним. Міністерка Аніта Орбан заявила, що Будапешт не підтримує прискорений вступ для України. Водночас із шести переговорних кластерів уже відкрито чотири, тож процес інтеграції вже перебуває в активній фазі.
Литва, навпаки, вважає цільову дату 2030 року можливою за умови швидких реформ. У Єврокомісії зазначають, що переговори можуть завершитися до кінця 2028 року, якщо реформи прискоряться. Таким чином, питання не лише представника на переговорах, а й самих термінів інтеграції залишаються предметом гострої дискусії всередині Союзу. Різні позиції держав-членів показують, що єдиного підходу до темпів вступу поки немає, а рішення щодо представника на переговорах, за словами Павела, має ухвалювати саме ЄС як колективний гравець.
4
