Партія прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу «Лікуд» звинуватила арабські партії у фальсифікаціях під час парламентських виборів, які відбулися 27 жовтня. Політична сила заявила про ймовірний підкуп виборців, їх залякування, підробки та інші порушення виборчого процесу.
Результати голосування не принесли переконливої перемоги жодному з політичних таборів. Ані право-релігійний блок Нетаньягу, ані опозиційні центристські сили не здобули необхідних для формування коаліції 61 мандата. За оцінкою військово-політичного оглядача Сергія Ауслендера, голоси поділилися приблизно навпіл. У Нетаньягу є невелика перевага — близько 53 мандатів проти 49 в опозиції, але її недостатньо, щоб самостійно сформувати уряд.
Головним сюрпризом перегонів стали арабські партії, які разом отримали близько 18 мандатів. Більшість єврейських політиків правоцентристського крила відмовляються входити з ними до коаліції, що ускладнює швидке створення уряду. Прогнози соціологів, які передбачали перше місце опозиції та партії Гаді Айзенкота, не справдилися. Ауслендер не бачить у підсумках жодної сенсації: розклад сил, за його словами, плюс-мінус залишився колишнім.
Експерт пояснює слабкий результат опозиції відсутністю конструктивної програми. За його словами, кампанія будувалася на взаємній критиці та залякуванні виборців, а соціологи, на його думку, видавали бажане за дійсне. Нетаньягу попереджав про уряд з арабами, а опозиція нагадувала йому про події 7 жовтня та звинувачувала його у провалах. Саме такий характер кампанії, на думку Ауслендера, і визначив її підсумок.
Експерт розглядає два основні сценарії. Перший — уряд національної єдності з об’єднанням блоків Нетаньягу та Айзенкота і залученням інших правих партій. Така коаліція мала б понад 65 мандатів, але ключовою перешкодою є посада прем’єр-міністра: Нетаньягу не погоджується поступитися першою чергою в ротаційному уряді, а для Айзенкота така угода загрожує політичним провалом за прикладом Бені Ганца.
Другий сценарій, який Ауслендер вважає найімовірнішим, — повторні вибори. Якщо переговори зайдуть у глухий кут, Нетаньягу залишиться виконувачем обов’язків прем’єр-міністра перехідного уряду, а країна навесні піде на нове голосування. «Тобто Нетаньягу і не виграв ці вибори, і не зазнав розгромної поразки. Він має великий шанс продовжувати керувати урядом — як мінімум до нових виборів», — зазначив експерт.
Політична невизначеність усередині країни, за оцінкою Ауслендера, не вплине на безпекові пріоритети Ізраїлю. Він вважає пряме військове зіткнення з Іраном питанням часу. «Війна з Іраном неминуча, на мій погляд, і вона станеться. Головним своїм завданням Нетаньягу вважає обрушити іранський режим», — заявив військовий оглядач, додавши, що для прем’єра це фактично остання каденція, і він прагне увійти в історію як переможець Ірану.
Щодо українсько-ізраїльських відносин експерт не очікує суттєвих публічних змін у риториці. Ізраїльське керівництво наразі зосереджене на власних фронтах — Газі, Лівані, Сирії та протистоянні з Іраном. Практична співпраця між країнами, зокрема по лінії розвідок і спецслужб, триває у закритому форматі, а виходити в публічну площину вона наразі не буде. «Зараз Нетаньягу просто не до України — у нас вистачає своїх гострих проблем», — підсумував Ауслендер.
2
