Росія продовжує вербувати до своєї армії вихідців із країн Центральної Азії, зокрема трудових мігрантів із Киргизстану. За даними журналістів, вербування відбувається через шантаж, погрози та обіцянки надати російське громадянство. Однак після потрапляння в полон Москва не поспішає обмінювати цих людей, фактично залишаючи їх напризволяще.
Як зазначають джерела, мігранти часто опиняються на фронті без належного розуміння умов контракту. Їм обіцяють високі виплати, швидке оформлення документів та кар'єрні перспективи, але насправді вони стають «гарматним м'ясом» у війні проти України. Випадки, коли полонених іноземців не включають до списків на обмін, стають дедалі частішими, що викликає занепокоєння правозахисників.
Окрім мігрантів, російські рекрутери активізували агітацію серед студентів провідних вишів країни. За даними The Moscow Times, щонайменше 47 із 50 найбільших університетів Росії закликають студентів укладати контракти з Міністерством оборони. Зокрема, у війська безпілотних систем агітують студентів 46 вишів, а в 32 з них діють освітні програми з підготовки операторів дронів.
Методи агітації стають дедалі витонченішими: від реклами на сайтах до фестивалів дронів та урочистих проводів новобранців. Студентам обіцяють службу терміном «всього один рік», високі виплати та кар'єрні перспективи. Проте правозахисники попереджають, що це стандартний контракт Міноборони, який не дає права на звільнення та не гарантує роботу саме оператором дронів. У деяких вишах, зокрема у Вищій школі економіки, РАНХіГС та МАІ, студентам пропонують вступити до добровольчого загону БАРС «Москва», а медичні університети закликають лікарів та ординаторів на службу.
Окремою проблемою є вербування через освітні програми. Наприклад, Казанський федеральний університет агітує студентів вирушити до Африки з так званим Африканським корпусом Міноборони. Однак правозахисники застерігають, що замість Африки новобранців можуть відправити на війну в Україну. Така практика викликає питання щодо законності дій російських рекрутерів та їхньої відповідальності перед міжнародним правом.
Ситуація ускладнюється тим, що в Росії поширюється прихована мобілізація. Владі дедалі складніше знаходити охочих воювати, тому тиск на потенційних контрактників посилюється. У липні російські військові офіцери з Санкт-Петербурга інспектували Калінінградський ексклав, оцінюючи готовність до мобілізації місцевих жителів. Крім того, одразу в кількох областях РФ фіксується підготовка полігонів до можливої нової хвилі мобілізації.
Експерти наголошують, що використання іноземців, зокрема мігрантів, у військових діях є порушенням міжнародних норм. Відсутність обміну полонених із Центральної Азії свідчить про те, що Москва розглядає їх як витратний матеріал, не беручи на себе жодних зобов'язань. Це створює додаткові ризики для громадян країн регіону, які шукають заробітку в Росії, та ставить під загрозу їхні життя.
